ГРУЗІЯ – НЕ УКРАЇНА. І ВСЕ Ж…

Якщо в Україні парламентські вибори відбудуться в останню неділю жовтня, то в Грузії вони відбулися у перший його день. Причому також за змішаною системою. Щоправда, у Грузії дозволено блокування партій на виборах. За даними ЦВК Грузії, за опозиційний блок "Грузинська мрія", який очолював мультимільйонер Бідзіна Іванішвілі проголосували 54,85% виборців, за "Єдиний національний рух" чинного Президента Михайла Саакашвілі - 40,43%, що складає відповідно – 83 та 67 депутатських місць із 150-ти. Решта суб’єктів виборчих перегонів не подолали 5% прохідний бар’єр.

Оскільки з нового року в Тбілісі запланований перехід до парламентської моделі владної вертикалі, вочевидь команда Михайла Саакашвілі піде в опозицію, про що сам Саакашвілі заявив після оприлюднення ще попередніх результатів народного волевиявлення. Зазначимо, що строк повноважень чинного глави держави закінчується в квітні, але згідно з новим виборчим законодавством, президентські вибори в цій країні відбудуться лише через рік - тобто в жовтні 2013 року. «Двовладдя в Грузії після перемоги опозиції на парламентських виборах, з паралельним президентством Саакашвілі, може обернутися серйозною політичною та економічною кризою в Грузії» , - вважають деякі експерти. Втім, світова преса здебільшого оптимістично оцінює перспективи демократії в Грузії. Зокрема «The Independent» називає "демократичною віхою для Грузії" той факт, що Саакашвілі визнав поразку своєї партії, хоча передвиборна боротьба була запеклою. Відрадно, що міжнародні спостерігачі визнали вибори вільними і справедливими, а загроза вуличних заворушень виявилася помилковою. Але перед Іванішвілі стоять три складних завдання, вважає видання. Насамперед покращити відносини з Росією. Іванішвілі має виконати обіцянки і деполітизувати поліцію, армію і судову систему. Але популярність Іванішвілі довго не протримається, якщо він не зуміє створити робочі місця", - підсумовує видання.

З огляду на схожість процесів, які відбуваються в наших країнах (нагадаємо, що Помаранчевій революції передувала Революція троянд у наших партнерів по ГУАМу), прокоментувати результати виборів у Грузії ми попросили вітчизняних експертів у формі невеличких інтерв’ю для нашої газети.

ОЛЕГ ЗАРУБІНСЬКИЙ, народний депутат України

-У чому причина поразки чинної влади в Грузії?
- Перший висновок, мабуть, полягає в тому, що у даному випадку інформаційний піар більшою мірою діяв назовні, ніж на власне населення. І справді, піар-кампанія грузинської влади була суперсучасною. Багато журналістських груп приїжджали до Тбілісі і бачили, так би мовити, «вітринну» сторону реформ – самі ж грузинські громадяни бачать дещо інше. Дехто каже, що перемога опозиції – робота Москви, і сам її лідер Іванішвілі – їхній ставленик… Але якби в Іванішвілі та його команди не було б на кого спиратися в підтримці, тобто, не було того поживного грунту для невдоволення нинішньою владою, то він нічого б не зробив…

- А чи вплинув, на вашу думку, на результати волевиявлення виборців недавній скандал про застосування тортур в одній з в’язниць Грузії?
- Певною мірою він відіграв роль каталізатора невдоволення. Але сам скандал ніколи не може бути вирішальним у справі зміни спрямованості тих, хто не сприймає Саакашвілі. Це може бути лише додатковим фактором, основні ж фактори – соціально-економічного характеру. Два роки тому я був у Тбілісі. Усім нам розповідали про інвестиції, демонстрували прозорі офіси. Це все добре, безумовно. Але довелося спілкуватися і з простими грузинами. Там досить високий рівень безробіття. Тож пересічні громадяни на світ дивляться передусім через призму теперішнього власного життя та наявності якихось перспектив, а меншою мірою на те, як розгортається рекламна кампанія успіху грузинських реформ. Те, що є певні успіхи, це – безумовно факт. Але вочевидь не успіхи переважать у повсякденному житті грузинів, а реальні проблеми…

- Чи вплинуть результати парламентських виборів у Грузії на україно-грузинські відносини?
- У жодному разі. В Україні та Грузії немає точок дотику негативного контенту. Та й у нас і в історії не було жодних спірних проблем, а це дуже важливо для міжнародних відносин. Окрім того, що немає негативного
бек-граунду, важливим є і те, що грузини до українців завжди мали гарні почуття, так і в українців немає якогось не сприйняття грузин… Ну а з точки зору економічних стосунків продовження співпраці – то це абсолютна аксіома. Українські товари потрібні Грузії, грузинські товари знаходять свій попит у нас. Тобто я не бачу жодних факторів, які б могли кардинально змінити наші взаємини. Сподіваюся, що й надалі вони будуть йти тільки по висхідній.

- А ГУАМ, як геополітичний та економічний проект – він вже мертвий?
- Він швидше – сплячий… Хоча сама ідея регіональної енергетичної співпраці між його учасниками не вмерла, з огляду на енергетичні можливості Азербайджану. Тобто потенціал для співпраці всередині цього інтеграційного об’єднання закладений чималий, але для його реалізації потрібно використати більш серйозні зусилля і наполегливіше розвивати взаємовигідні стосунки в рамках ГУАМу…

ВОЛОДИМИР ФЕСЕНКО, керівник аналітичного центру «Пента»:

- Поразку прозахідного Саакашвілі дехто в Росії назвав гідним подарунком до ювілею його запеклого ворога В.Путіна. Реакцію публіцистів ліберального ґатунку, таких як Юлія Латиніна та Валерія Новодворська, можна звести до відомого телевізійного вигуку Ю.Тимошенко - «Все пропало»…

- Подібна реакція мені мимоволі нагадує іншу відому фразу - покійного вже Юрія Карякіна – на результати перших виборів до російської Держдуми у 1993 році, коли стало вочевидь, що «младореформатори» поступаються у рівні підтримки навіть партії В.Жириновського: «Россия, ты – одурела!». Насправді ж результати виборів у Грузії повинні стати гарним уроком для всіх ультра-лібералів, у тому числі й наших. Коли я бував у Грузії, довелося спілкуватися з головним архітектором їхніх реформ Кахою Бендукідзе. На запитання щодо соціальної складової перетворень, він відверто сказав - соціальний захист здебільшого буде задіяний лише після успішної реалізації економічної реформи. Варто нагадати, що проблеми з Пенсійним фондом у Грузії ще складніші, ніж в Україні…

- Чи вплинув на результати виборів факт оприлюднення відеосвідчень про застосування тортур у грузинській в’язниці напередодні виборів?
- Безумовно, оскільки в ментальності грузин – власна гідність чи не на першому місці. І коли відбувається зазіхання на неї – це не може не викликати масової негативної реакції…

- Якісь позитивні наслідки для пересічних громадян матиме перемога опозиції?
- Для такої невеликої країни дуже важливо мати прагматичні економічні стосунки з її північним гігантом. Нагадаю, що російська влада не раз заявляла, що готова мати справу з будь-яким грузинським політиком, окрім Саакашвілі. Щоправда, сам Іванішвілі заявляв, що геополітична орієнтація на Захід ревізії не підлягає. Для нової влади важливо хоч якось розморозити стосунки з Абхазією та Південною Осетією, хоча б у гуманітарній сфері. Звичайно, про жодне визнання суверенітету цих республік з боку Тбілісі не може бути й мови…

- Як співіснуватимуть цілий рік до президентських виборів Саакашвілі з урядом колишніх опозиціонерів? Чи не захоче Михайло Саакашвілі ревізувати намічену політреформу, маючи сумний досвід свого кума Віктора Ющенка, який весь час конфліктував з урядом Тимошенко?
- Навряд чи Саакашвілі втретє балотуватиметься на президентство, тим паче це заборонено грузинської Конституцією. Скасувати намічений перехід до парламентсько-президентської моделі влади теж нереально. Проте у повноваженнях президента залишається право розпуску парламенту та проголошення нових парламентських виборів за певних обставин. Імовірність такого сценарію залежатиме насамперед від того, як співіснуватимуть між собою політичні складові, які йшли на вибори у складі єдиної коаліції опозиційних сил «Грузинська мрія»…

ОЛЕКСАНДР ВОРОНІН

P.S. Схоже, нинішній український тренд – рекрутування спортсменів у політику та у владу поширився і на Грузію. На посаду віце-прем'єра і міністра регіонального розвитку та інфраструктури у новому уряді Іванішвілі запропоновано кандидатуру колишньому київському динамівцю - Кахи Каладзе, який ішов під першим номером у партійному списку коаліції "Грузинська мрія", а Міністерство спорту й у справах молоді може очолити Леван Кіпіані, син легендарного грузинського футболіста Давида Кіпіані.

Новий склад грузинського уряду буде приведений до присяги на першому ж засідання нового парламенту, яке відбудеться наприкінці наступного тижня.

Додати коментар

Plain text

  • HTML теґи не відображаються
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.
CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.
4 + 1 =
Розв'яжіть цю просту задачку і введіть відповідь. Наприклад, для 1+3 введіть 4.