Старі пісні про головне

Чим ближче до часу «Х» - парламентських виборів, – тим жорсткішою стає риторика, а дії - конкретнішими. З найрезонанснішого за останній тиждень можна назвати виключення з фракції БЮТ народного депутата Наталію Королевську з мотивів не голосування за внесення до порядку денного проекту постанови, який визначає план заходів із реалізації резолюції ПАРЄ. Як пояснила потім сама Королевська, у неї вкрадено картку, але вона написала заяву, щоб приєднати свій голос до цього голосування. Водночас ще один народний депутат цієї ж фракції Євген Суслов сам написав заяву про вихід із фракції "БЮТ-Батьківщина".

А тим часом на владному Олімпі також не без змін: Сергій Тігіпко розпустив свою партію «Сильна Україна» і влився до Партії регіонів під час їхнього з’їзду. Члени самоліквідованої партії також вступили в Партію регіонів. Політичну угоду про об'єднання партій було підписано на 13-му з'їзді Партії регіонів у суботу в Києві. Того ж дня С. Тігіпка одноголосно було обрано заступником голови Партії регіонів і членом політради партії. Ось така карколомна партійна кар’єра.

Проте велику політику роблять нині не у високих кабінетах на печерських пагорбах, а за товстими стінами, обгородженими колючим дротом Качанівської колонії та Лук’янівського СІЗО, де нині перебувають Юлія Тимошенко та Юрій Луценко. Українські політики з опозиційного табору використовують справу Юлії Тимошенко для власного позиціонування та здобуття електоральних балів і політичних дивідендів, - переконані представники Народної Партії. На їхню думку, деякі політики намагаються використовувати ситуацію навколо Юлії Тимошенко з метою тиску Заходу на нинішню владу. В результаті таких дій можуть постраждати пересічні українці, тоді як опозиція добиватиметься своїх цілей шляхом війни між Заходом та нинішньою українською владою.

Арешт та ув’язнення Тимошенко, по суті, зламали формат політичних відносин та карту політичного поля, яка склалася з 2006 року, - вважають українські експерти. Після парламентських виборів-2006 у країні сформувалася достатньо чітка і стабільна політична карта. Існували два домінантних гравця, які змагалися між собою за перемогу на виборах, наслідком якої, залежно від ступеня перемоги, мав стати контроль над урядом, іншими центральними органами виконавчої влади, Нацбанком, Генпрокуратурою тощо. Ці сили — ПР та БЮТ.

Важливо зауважити, що те, хто при владі, досі не мало принципового значення. Поки прем’єром була Тимошенко, роль опозиції відігравали регіонали. Після обрання президентом Януковича, роль опозиції повернулася до бютівців. Проте наявність при владі однієї з двох основних політичних сил та рівень їх впливу на владні інститути до останнього часу не змінював принципового політичного розкладу.
Отже, політична карта України була біполярною, а “крайніми” полюсами реального впливу на ній були Партія регіонів і Блок Юлії Тимошенко. Зникнення Юлії Тимошенко як “політичного магніту” може спровокувати одразу два рівня протистояння всередині опозиції. По-перше, це протистояння всередині ВО “Батьківщина” за місце лідера політсили, поки Тимошенко перебуває за ґратами.
Другий рівень протистояння всередині опозиційного табору — це боротьба інших опозиційних партій за право посісти місце головної опозиційної політичної сили, підім’явши під себе залишки електоральних здобутків і публічного іміджу БЮТ, а отже, ставши на рівень прямого опонуючого діалогу з правлячою партією.

На місце “головної” опозиції замість “Батьківщини” сьогодні реально може претендувати передусім Арсеній Яценюк із очолюваним ним “Фронтом змін”. З одного боку, Яценюк не є маргінальним лідером. Але за умов певної корекції публічного іміджу, він може претендувати на загальнонаціональність. Не виключено, що в політиці з обох боків можуть спробувати себе й інші потужні олігархи або політичні діячі з недалекого минулого, які ще не втратили свої зв’язки і запас фінансової міцності.

„Там (у Тимошенко) зібралася ціла компанія, яка на її справі створює свій політичний капітал. Вимагати санкцій проти своєї країни, чим займаються бютівські емісари в Брюсселі, - ганебно і аморально. Я хотів би, щоб Європа і європарламентарі більше уваги звертали на простих українців і намагалися допомогти їм. А зараз європейців цікавить лише суб'єктність на українській політичній сцені. Вони де-факто вже перетворилися на гравців української політики, діючи у своїх інтересах і використовуючи для цього справу Тимошенко. Інтереси України їм насправді по барабану, вони виходять виключно зі своїх власних інтересів. Ніякого альтруїзму в міжнародній політиці ніколи не було і немає. Егоїстичні інтереси завжди домінували. А наївні в міжнародній політиці завжди позаду”, - переконаний заступник Голови Народної Партії, заступник Голови фракції Народної Партії у Верховній Раді України Олег Зарубінський.

Ганна БІДНЕНКО

Додати коментар

Plain text

  • HTML теґи не відображаються
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.
CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.
2 + 0 =
Розв'яжіть цю просту задачку і введіть відповідь. Наприклад, для 1+3 введіть 4.