У КРИМ ЯК НА ПРОЩУ, А МОВНИЙ ВІЗ І НИНІ ПІД УКРАЇНСЬКИМ ДОМОМ

Яка б передвиборна риторика не лунала нині з передвиборних з’їздів на українських полях, площах та майданах, але мовний закон, який у народі прозвали „КаКа” Колесніченка-Ківалова, продовжує нуртувати суспільство. Хоча поки що його палкими поборниками виступили 20-річні студенти, ровесники Незалежності, а ось ті, кому, здавалося б, за статусом і посадою потрібно перейматися захистом української мови, або взяли участь у кількаденних заходах оголошених опозицією, або взагалі проігнорували це питання. Йдеться, зокрема, про численну армію українського письменства, товариства «Просвіта» та, зрештою, вчителів української мови, по яких цей закон вдарить найболючіше, і, передусім, у матеріальному плані, коли почнуть скорочуватися їхні години і закриватися «за ненадобностью» українські школи. Адже міністр освіти Табачник, ще не дочекавшись остаточного підписання закону Президентом, уже оголосив про доцільність відкриття російської школи на Лівобережжі столиці. І, це, так би мовити – перші ластівки.

Водночас, це не завадило «ініціативній групі» української інтелігенції на чолі з Ганною Герман відвідати українського Президента в Криму, щоб обговорити, чим ще може наша держава в світі відзначитися, окрім мови. Звичайно, розкішна кримська природа набагато комфортніша розпечених сходів Українського дому, та й товариство зібралося доволі добірне. Судіть самі: колишній Президент України Леонід Кравчук, поет І.Драч, голова Всеукраїнського товариства «Просвіта» імені Тараса Шевченка Павло Мовчан, академік, директор Інституту літератури ім.Шевченка Микола Жулинський, архітектор Лариса Скорик, співак Іван Попович, письменниця Марія Влад, літературознавець і генеральний директор Національного музею Т.Шевченка Дмитро Стус, ректор Київського національного університету ім.Шевченка Леонід Губерський, директор Національного науково-дослідного інституту українознавства Петро Кононенко, поет-пісняр Андрій Демиденко.
Після цієї палкої зустрічі пані Герман заявила, що Віктор Янукович розділяє думку про те, що "мовний" закон, який прийнятий у нинішній редакції, буде розколювати суспільство і запропонував у закон дуже суттєві зміни. Крім того, Президент запропонував державну цільову програму розвитку української мови, як державної. Він висунув пропозицію, щоб усі учасники зустрічі увійшли до робочої групи, яка буде працювати над цією програмою і вдосконалювати її. "Ми запропонували також, щоб у цю робочу групу, яка працюватиме над внесенням змін, увійшли Ківалов та Колесніченко, як автори законопроекту", - додала Герман.
Ну, що ж, товариство зібралося добірне, ось тільки невідомо, кому з Адміністрації Президента прийшла в голову думка підключити поетів, архітекторів та інших культурних діячів у боротьбу проти закону. Вся логіка виборчої кампанії регіоналів говорить про те, що закон «Про основи державної мовної політики», який знаходиться на підписі у Президента України, швидше за все, буде введений в дію ще до виборів. Адже статус російської мови - одне з передвиборних обіцянок, яке і партія влади давала своїм виборцям. І цю гуманітарну обіцянку виконати значно легше, ніж насущні економічні проблеми.

З іншого боку, навіть відклавши підписання закону про мови, Янукович теж нічого не втрачає. Навпаки, можливе вето і внесення в парламент «компромісних» поправок не просто підкреслять демократичність Президента, але ще й актуалізують мовну тему восени, в розпал виборчої кампанії. А передбачити подальший розвиток процесу зовсім не складно: слідом за підписанням закону Президентом за справу візьмуться на місцях. Адже в багатьох регіонах України цього моменту чекають давно. Сесії місцевих рад, без сумнівів, оперативно проголосять російську мову регіональною в Криму та на Південному Сході України.

Крім того, не варто забувати, що мовний закон не є виключно «проросійським». Адже для румунської, угорської, гагаузької та інших мов національних меншин в Україні теж настане новий час. І тоді опозиційним діячам, при спробах знову порушити мовне питання, доведеться мати справу і з носіями інших етно-культур. Отже, який би не був розвиток події, він однаково буде вигідний всім. А вчителі української мови на захист своїх порушених трудових прав звертатимуться хіба що до профспілки.

Ольга ГОРОДНЯ

Додати коментар

Plain text

  • HTML теґи не відображаються
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.
CAPTCHA
Дайте відповідь на це запитання, щоб ми знали що ви людина, а не робот.
10 + 6 =
Розв'яжіть цю просту задачку і введіть відповідь. Наприклад, для 1+3 введіть 4.