Інтрига шостих президентських виборів, які відбулися в Україні минулої неділі, власне містилася лише в одному: чи вдасться очевидному фавориту президентської кампанії Петру Порошенку бути обраним у першому турі, чи всім нам слід ще через три тижні підтвердити його лідируючий статус у рейтингу народної довіри? Як бачимо, інстинкт самозбереження українців удруге в сучасній історії (вперше це було в грудні 1991-го року) зробив останню юридичну формальність непотрібною. І десь між 9 та 12 червнем має відбутися інавгурація новообраного глави української держави.

«Цей Петро – таки прорубає вікно в Європу!»
Вітання Петру Порошенку почали надходити відразу після озвучення даних екзит-полів. Причому не тільки з боку конкурентів, а й майже з усіх світових столиць. З’ясувалося, що остаточні результати президентської кампанії не сильно відрізнялися не тільки від даних, одержаних фіксаторами народного волевиявлення на виході, а й від тих замірів електоральних уподобань солідних соціологічних структур, де першість Порошенка (причому з великим відривом від конкурентів) не піддавалася сумніву. Щоправда, деякі недоброзичливці подібний відрив прихильні трактувати, як специфічну інформаційну технологію. Але в сенсі пропагандистських технологій - краще звернутися за консультацією до «фахівців» російського телебачення, на одному з каналів якого минулої неділі нібито з посиланням на результати українського ЦВК сповістили про впевнену перемогу лідера «Правого сектора» Дмитра Яроша, який насправді очолив лише другу десятку кандидатів із здобутком менше одного відсотка народної підтримки, що відразу призвело до трансформації старого жарту про пиво:
- Куме, ти чув, як москалі нашого Порошенка називають? - Ярош!
До речі, один із керівників Східноєвропейської асоціації євреїв Вадим Рабінович отримав більше голосів, ніж Дмитро Ярош та Олег Тягнибок разом взяті, що суперечить висновкам кремлівських пропагандистів про те, що рушійною силою Євромайдану були нібито антисеміти. Хоча, цілком можливо, що відносний успіх Вадима Зиновійовича пояснюється і високою оцінкою українців енергійних дій тимчасового губернатора Дніпропетровської області Ігоря Коломийського, з яким Рабінович кілька років тому створив перший у світі міжнародний єврейський інформаційний канал…
Феномен «бронзи» головного радикала Олега Ляшка теж на поверхні. Він не тільки вміло використовує неординарні витівки а-ля Жириновський, а й справді мужньо себе поводив і під час Євромайдану, і на Донбасі, тож не дивно, що респектабельний Анатолій Гриценко йому поступився. П’яте місце Сергія Тігіпка може йому слугувати моральною компенсацією за той факт, що передвиборний форум залишків ПР не його, а Михайла Добкіна відрядив на президентські перегони. У цьому контексті цікавою є інформація, що проросійські сили, замість збанкрутілих «регіонів», прагнуть створити нову партію Сходу й нібито на роль її очільника планують призначити Юрія Бойка, який ледь не замикає підсумкову «турнірну таблицю» кандидатів…
Але повернемося до того, хто цю таблицю очолив. Цікаво, що своє бажання бути присутнім на церемонії інавгурації п’ятого Президента України – Петра Порошенка висловила щойно переобраний Президент Литви Даля Гарбускайте. Нагадаємо, що саме непідписання у листопаді у Вільнюсі на саміті Україна-ЄС попередньою українською владою договорів про асоціацію та зону вільної торгівлі й породило протистояння української громади з режимом Януковича. А це, врешті-решт, й призвело до втечі команди останнього з країни, подальшого переформатування більшості у парламенті, призначення нового українського уряду та прийняття рішення про проведення дострокових президентських виборів.
Зміна влади в Україні - справа звична, зокрема й позачергова. Але цього року вона супроводжується небаченими досі зовнішньополітичними та економічними викликами, якими скористався східний сусід - спершу анексувавши Крим, а згодом силами найманців вніс нестабільність на Донбасі… Тож, як справедливо визнають експерти, переконлива перемога Порошенка грунтувалася не тільки на його особистих якостях та попередніх досягненнях у сфері політики, бізнесу та в мас-медійній сфері, а й у запиті наших громадян на мир, спокій та стабільний розвиток. І цю тріаду, на думку українців, як бачимо, найоптимальнішим шляхом влада може досягнути під керівництвом саме Порошенка. Причому на відміну від Першого Майдану, з його лідером Віктором Ющенком, нині на фігуру новообраного глави держави українці не дивляться як на месію, а радше - як на досвідченого державного менеджера, здатного вчасно визначити пріоритети й домогтися від своєї команди виконання наміченого. Розмірковуючи над причинами нинішньої перемоги Порошенка, експерти звертають увагу на той факт, що свої статки Петро Олексійович заробив не на операціях з російськими енергоносіями (за влучним визнанням фахівця в цій справі Ігоря Бакая - основа капіталу переважної більшості вітчизняних олігархів), а у сфері реального сектору економіки, випускаючи смачну кондитерську продукцію та сучасні автобуси «Богдан». Йому частенько дорікали, що він за роки своєї політичної кар’єри змінив не одну політичну структуру, але і Партію регіонів і СДПУ(о) він залишив ще до того, як вони стали панівними… Навіть, перебуваючи на посаді міністра економіки чи міністра зовнішніх справ у Кабінеті Миколи Азарова, він насамперед відстоював державницькі, а не кланові інтереси. Зокрема, не побоявся засудити кримінальне переслідування Юлії Тимошенко владою (з якою в самого були непрості стосунки з часів Помаранчевої революції), наступ на свободу слова, нарешті, відхід від євроінтеграції. На останньому засіданні Українського клубу, де підбивалися підсумки виборчої кампанії, експерти відзначили ще одну позитивну рису Порошенка: вміння гідно програвати. Він двічі не зміг стати спікером парламенту. Більше того, фактично - він невдовзі стане першим Президентом України, в трудовій книжці якого не буде запису про перебування на посаді Прем’єр-міністра… Хоча, якщо пригадати події десятирічної давнини, Віктор Ющенко обіцяв своєму соратнику та куму, що саме його кандидатуру вноситиме на затвердження парламентом, але тоді Ющенко, мабуть, змушений був взяти до уваги умонастрої Майдану, де більш харизматичною виглядала Юлія Тимошенко…
Вочевидь, виборцям старшого віку подобається вміння Порошенка йти на розумні компроміси, молоді – імпонує європейська спрямованість новообраного Президента, - він вільно володіє англійською мовою, не встиг за віком побувати у лавах КПРС… Тож молода генерація розраховує, що він може й не стригтиме борід своїм боярам, як це робив його тезка - засновник міста над Невою, але як давній попередник – прорубає таки для українців вікно у Європу…
Відразу, як стало відомо, що виборчий дует Порошенко-Кличко переміг у країні та в столиці, обидва політики провели прес-конференцію у «Мистецькому арсеналі», де під час виборів знаходився виборчий штаб кандидата у Президенти. Петро Порошенко не уникнув жодного запитання представників вітчизняних та закордонних ЗМІ, левова частка яких стосувалася проблематики наведення спокою на Донбасі та подальших стосунків з Росією, яка цей спокій власне й підриває…

Петро Порошенко: «АТО не може тривати місяцями!»
Формально новим главою держави Петро Порошенко стане після церемонії інавгурації, але, безумовно, багато міністрів і керівників вже зараз прагнуть довести свою професійну придатність перед майбутнім Верховним Головнокомандуючим, який ще на першій прес-конференції зазначив, що «Антитерористична операція не може тривати місяцями!». Пізніше в інтерв’ю для німецького "Більду" він зазначив: «Ми покладемо край цьому жаху, тут ведеться справжня війна проти нашої країни». На думку політика, Схід України знаходиться в стані війни, тому ми повинні реагувати адекватним чином. Він також повідомив виданню, що фінансове забезпечення української армії є зараз пріоритетом для Києва.
А в бесіді з журналістами «The Washington Post» він заявив, що Україна для захисту своєї незалежності мусить зміцнювати свою армію і на цьому етапі потребує прямої військової допомоги від США. За його словами, мова йде про програму, подібну до ленд-лізу часів Другої світової війни. При цьому він згадав метафору тодішнього американського президента Франкліна Рузвельта про те, що «коли будинок вашого сусіда горить, ви повинні позичити йому свій садовий шланг»…
Показовим для визнання легітимності українських виборів є привітання на адресу Петра Порошенка від лідера Білорусії Олександра Лукашенка та від Патріарха Московської православної церкви Кирила, який протягом останнього кварталу намагався всіляко уникнути коментарів щодо російсько-українських відносин. Зазначимо, що нинішні вибори легітимними назвав навіть екс-президент Віктор Янукович. Нагадаємо, що у 2004-му році президент Путін двічі вітав Віктора Януковича з перемогою на виборах, тож зараз, мабуть, вирішив не квапитися. «Президент РФ Володимир Путін визначиться з поздоровленням Петра Порошенка, який, за попередніми даними, обраний президентом України, після офіційного підведення підсумків», - сказав цієї середи журналістам помічник глави РФ Юрій Ушаков. Ще раніше глава МЗС РФ Сергій Лавров заявив, що Москва готова до діалогу з Порошенком, але без посередників зі США та ЄС. Натомість Порошенко зазначив, що врегулювання бачить лише за допомогою світових посередників, бо «ми не можемо змиритися з анексією Криму». Тим часом спецкомісія Мін’юсту України підготувала документи щодо Криму для позову до Російської Федерації на загальну суму – 86,209 млрд доларів США. Причому, експерти впевнені, що з кожним днем ця сума може лише зростати й відмічають надзвичайно великі шанси України виграти ці процеси у міжнародних судах. На тлі цих цифр, навіть роздутий борг перед «Газпромом виглядає» копійчаним… Цілком можливо, що на РФ чекає масовий арешт майна за кордоном та прибутків державно-комерційних компаній…
Буквально в ці дні низка керівників ЄС намагається переконати Болгарію відмовитися від укладеного раніше з Росією контракту про прокладання труб газопроводу «Південний потік» її територією. Щоправда, Росія орієнтується залучити до цієї справи Туреччину, яка не є членом ЄС. З іншого боку, якщо Кремль тиснутиме на кримських татар, то Туреччина може ще змінити свої плани…
А на недавньому засіданні Кабміну Арсеній Яценюк також зазначив, що український уряд не боїться газового шантажу Росії, більше того, готовий звернутися до міжнародного арбітражного суду в Стокгольмі. До речі, Петро Порошенко встиг зазначити, що не збирається порушувати питання про нового керівника уряду, оскільки робота Яценюка його задовольняє…

Коли ж позачергові парламентські вибори?
У підзаголовку - питання, яке найчастіше (після проблеми стабілізації на Сході країни) ставлять нині переможцю президентської виборчої кампанії.
Воно то й так: теперішній склад парламенту не відповідає нинішнім умонастроям пересічних українців, але недавня зміна виконавчої влади після втечі команди Януковича тривала на тлі не дуже афішованого компромісу: аби заручитися конституційною більшістю голосів під час вирішальних голосувань нинішній каденції депутатів пообіцяли дати можливість попрацювати до кінця свого терміну. З іншого боку, Конституція передбачає лише кілька підстав для оголошення позачергових парламентських виборів. Дехто з політологів впевнений, що вирішити цю колізію новообраному главі держави може допомогти всеукраїнський референдум, на який може бути винесене не тільки питання про дострокові парламентські вибори, а й деякі пункти Конституційного характеру про повноваження Президента та розширення автономії регіонів, які зараз «іскрять» на Сході…
Оскільки стійких союзників у новобраного Президента в складі нинішнього парламенту обмаль – лише «Ударівці» та позафракційні, цілком можливо, що Порошенко зуміє налаштувати суспільство на перевибори, і тут йому можуть стати попутниками нові партії та громадські організації, що виникли на хвилі Євромайдану. Ветерани політпроцесу навряд чи будуть у захваті від перспективи довчасних парламентських виборів, оскільки, за результатами нинішніх місцевих перегонів, скажімо до Київради, традиційні партії помітно «схуднули»: колись потужна фракція «Батьківщина» ледь подолала виборчий бар’єр, а комуністи та регіонами навіть не пройшли до столичного парламенту в партійному заліку…
До речі, на останньому передвиборному телевізійному шоу Петро Порошенко зазначив, що по завершенню своєї президентської каденції прагне стати простим депутатом… Депутатом Європарламенту від України. «Сподіваюся, що до того часу Україна стане повноправним членом Європейського Союзу…». Парадоксальним чином наші президентські вибори співпали з національними виборами депутатів до Європарламенту. До речі, як запевняють нас деякі симпатики України, безвізовий режим з Європою для українців може бути запроваджений вже наступного року…

ОЛЕКСАНДР ВОРОНІН

Додати коментар

Plain text

  • HTML теґи не відображаються
  • Адреси сторінок і електронної пошти атоматично перетворюються у посилання.
  • Рядки та параграфи відокремлюються автоматично.

Новини

21/10/2014 17 : 26

Фактами рейдерских захватов предприятий сегодня, к сожаленью, мало кого удивишь.

30/05/2014 15 : 21

У неділю 25 червня країна обирала Президента.

30/05/2014 15 : 15

Вітання Петру Порошенку почали надходити відразу після озвучення даних екзит-полів. Причому не тільки з боку конкурентів, а й майже з усіх світових столиць.

30/05/2014 14 : 57

Молодіжний тренд
Право на додаткову пільгу

30/05/2014 14 : 55

Люди проголосували за визначеність, передбачуваність та замирення країни, припинення протистояння

16/05/2014 11 : 38

Нинішні військові зіткнення на Сході країни деякі воєнні експерти назвали «гібридною війною», оск

16/05/2014 11 : 35

Після псевдореферендумів на Донбасі, які виглядали ще більш карикатурно, ніж аналогічна операція

16/05/2014 11 : 31

Оздоровлення економіки
Втрата банків
Спрощення для долара
Омбудсмен для бізнесу

16/05/2014 11 : 25

Стрімкість і глибина трансформаційних змін на світовій арені, в епіцентрі яких несподівано опинил

10/05/2014 13 : 40

Найрезонанснішими подіями останніх днів, безумовно, стала масова загибель людей минулої пятниці в